У результаті люстрації керівництво державних органів оновилось на 98%, але найбільша загроза очищенню влади — в судах. Про це 13 листопада під час презентації Звіту про результати моніторингу виконання Законів України «Про очищення влади» та «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» сказали Олександра Дрік, Голова Ради ГО «Громадський люстраційний комітет» та Тетяна Козаченко, адвокат, секретар Громадської ради з питань люстрації при Мін’юсті.

Звіт про результати моніторингу виконання Законів України «Про очищення влади» та «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»

За даними звіту із восьми критеріїв закону «Про очищення влади» найкраще спрацювали так звані «автоматичні» критерії.

«Найбільш результативними в Законі стали так звані критерії «за посадами», які заборонили близько 5 000 високопосадовців не нижче заступника керівника органу часів Януковича повертатись на державні посади протягом 10 років, — зазначила Олександра Дрік. — Водночас саме щодо цих критеріїв зафіксовано найбільше порушень і різноманітних схем з метою уникнення люстрації. При цьому найбільша загроза очищенню влади — в судах, які в окремих випадках своїми рішеннями «рятують» одіозних посадовців від люстрації, а з іншого — зупиняють розгляд справ по люстрації, фактично, блокуючи виконання закону».

За результатами моніторингу було виявлено, що більшість цих осіб не працює в керівництві тих органів, посади в яких вони обіймали на момент набуття чинності Закону або сукупно не менше року протягом 2010-2014 років. Тобто в результаті люстрації відбулося оновлення керівництва органів державної влади. Водночас лише 10% цих осіб були звільнені відповідно до вимог Закону і подальшим внесенням до Державного реєстру. Хоча невнесення до Реєстру не відміняє заборони повертатись на державні посади, це значно ускладнює відслідковування таких осіб, якщо вони спробують повернутись на держслужбу. Також це часто свідчить про порушення процедур.

Загалом усі зафіксовані порушення можна умовно розділити на кілька груп: невчасне, неналежне виконання або невиконання вимог Закону; самовільне трактування положень Закону; зловживання нормами Закону; судові рішення; переведення на іншу (нелюстраційну) посаду; індульгенції від люстрації. Під час моніторингу було виявлено, що протягом трьох років з початку люстраційних перевірок за Законом «Про очищення влади» порушення допускались в усіх ключових органах державної влади.

Так, через неналежне виконання Президентом України своїх обов’язків як суб’єкта владних повноважень на посаді всупереч Закону перебували або досі перебувають окремі високопосадовці у структурі органів виконавчої влади, СБУ, Збройних сил, звільнення яких належить до компетенції Глави держави, було допущено зловживання нормами Закону, які дозволяють скасовувати люстрацію для окремих категорій осіб, а вже після набуття чинності Законом на посаду заступника Глави Адміністрації президента взагалі було призначено особу, що підлягає люстрації. У Міністерстві внутрішніх справ самовільно трактують норми Закону, ігноруючи навіть пряму вказівку Міністерства юстиції — органу, уповноваженого на забезпечення проведення перевірок відповідно до Закону. У Державній фіскальній службі довільно трактували норми Закону, що призвело до перебування впродовж тривалого часу на посадах осіб всупереч вимогам Закону, не забезпечили належну перевірку декларацій посадовців відповідно до вимог законодавства, допускали зловживання нормами Закону, повідомляючи про звільнення за люстрацією осіб, посади яких не є критерієм для звільнення за люстрацією, та переводячи посадовців на інші посади замість їхнього звільнення. У Службі безпеки України довільно трактують норми Закону та обмежують можливість доступу до інформації про осіб, які можуть перебувати на посадах в порушення вимог законодавства. В органах прокуратури невчасно виконували вимоги Закону, замість звільнення переводили осіб на інші «нелюстраційні» посади, не оскаржували рішення суду, які перешкоджали виконанню законодавства, що призвело до перебування на посадах окремих високопосадовців всупереч вимогам Закону.

В окремих випадках ці порушення призводили до того, що посадовці, які підлягають «автоматичній» люстрації, досі обіймають свої посади. Враховуючи, що люстрація в Україні «децентралізована», тобто немає єдиного органу, який приймає рішення про застосування люстрації, такі порушення є наслідком невиконання керівниками державних органів своїх обов’язків відповідно до вимог закону. Показово, що посадовці, які обіймають найвищі державні посади, продовжували ігнорувати вимоги Закону навіть після того, як їм вказували на порушення. При цьому абсолютна більшість порушень стосується саме «автоматичних» критеріїв.

«Ці критерії спрацювали найкраще — 98% осіб, які займали відповідні посади, не просто звільнені, а не займають жодної державної посади в інших органах державної влади. Однак 2% ігнорування закону насправді відкрили, наскільки влада може вибірково підходити до використання закону, і ці випадки є надзвичайно цинічними», — зазначає Тетяна Козаченко.

Експерт назвала конкретних осіб, які всупереч вимогам закону і далі перебувають на державних посадах:

— Терещук Олександр, який очолював Волинську міліцію, коли розганяли місцевий Майдан і були застосовані світло-шумові гранати, після цього він очолював міліцію Києва і незаконно отримав індульгенцію указом Президента;
— Валендюк Олег, який очолював відповідний департамент в прокуратурі щодо супроводження справ у вищих судових інстанціях України, після цього він був призначений виконуючим обов'язки прокурора Києва, першим заступником прокурора Крима, а зараз знову знаходиться в центральному апараті Генеральної прокуратури. Його знаходження на посаді стало можливим завдяки рішенню суду, яке півроку ховалося і не було оприлюднено в судовому реєстрі;
— Дніпров Олексій, який є заступником Адміністрації Президента і призначений попри те, що він підпадає під люстраційні процедури;
— Кузьменко Сергій, який очолює Кіровоградську ОДА, який так само підпадає під заборони і мав бути звільнений Президентом. Крім того, тут є моральний аспект, який не підпадає під закон про очищення влади, однак говорить про рівень цинізму знаходження таких осіб на посаді, коли ця особа голосувала за диктаторскі закони 16 січня, будучи в Парламенті;
— Пашко Павло, будучи ректором найвищого податкового вузу країни, який на сьогоднішній момент підпадає під заборони, однак перебуває на посаді завдяки в тому числі рішенню суду і фактично формує кадри для всієї податкової країни;
— Демченко Людмила, яка не просто підпадає під люстрацію, а яка була звільнена за законом, ім'я якої є в Державному реєстрі, і попри те вона відновлена на посаді на підставі рішення суду, а після цього суд зупинив розгляд справи, таким чином передав їй посаду в приватну власність.

У результаті моніторингу було виявлено, що судові рішення, які забороняють звільняти конкретного посадовця за люстрацією, скасовують застосування прямо передбачених законодавством заборон, змінюють дати наказу про звільнення з люстраційних посад з метою зменшення кількості днів роботи в люстраційному періоді або відновлюють посадовців на посаді в першій інстанції із подальшим зупиненням суової справи в апеляції до рішення Конституційного суду, є однією із найпоширеніших «схем» уникнення люстрації. За словами експертів, блокування люстрації в судах може бути пов’язано із тим, що саме судів люстрація торкнулась найменше. Зокрема, у результаті роботи Вищої ради юстиції (нині — Вищої ради правосуддя) 90% суддів Майдану не були звільнені.

«Станом на 21 вересня 2017 відомо про 63 судді, яких було звільнено/подано на звільнення, що становить 18% від усіх «суддів Майдану», з них фактично звільнених — 34, тобто лише 10%», — зазначила Олександра Дрік.

У звіті, зокрема, йдеться про те, що розгляд справ так званих «суддів Майдану» відбувався відповідно до Закону «Про відновлення довіри до судової влади» і передбачав перевірку дій суддів під час подій Євромайдану, на ознаки порушення присяги судді. Відповідно до Закону такі перевірки здійснювала Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. З 309 перевірок відносно 331 судді, ТСК за час своєї роботи встигла завершити п’яту частину всіх перевірок, за результатами яких в більше ніж половині випадків (62%) знайшла підстави для звільнення суддів за порушення присяги судді. Після перегляду висновків ТСК Вища рада юстиції майже двічі скоротила список суддів-кандидатів на звільнення, переданих ТСК. ВРЮ (ВРП) також але продовжила розгляд тих справ, які ТСК не встигла завершити. Показово, що ТСК знайшла підстави для звільнення у 62% справ, які встигнула розглянути, а ВРЮ (ВРП) — у 10%.

Загалом експерти зазначили, що одним із ключових завдань є посилення і захист тих положень люстраційного законодавства, які дали конкретний результат, і урегулювання тих положень, які не спрацювали. З цією метою було розроблено низку рекомендацій для державних органів, а також розроблено проекти змін до нормативно-правових актів, які регулюють процес люстрації.

Публікація звіту про моніторинг виконання Закону «Про очищеня влади» та Закону «Про відновлення довіри до судової влади» була здійснена за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

Погляди авторів, викладені у даній публікації, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або Уряду Сполучених Штатів Америки.

Звіт про результати моніторингу виконання Законів України «Про очищення влади» та «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»