14 березня, у вівторок Конституційний суд розглянув у відкритому засіданні справу про неконституційність положень законодавства про е-декларування. Судді заслухали сторони процесу під час пленарного засідання і одразу перейшли до закритої частини розгляду.

Це пленарне засідання — третє з розгляду справи е-декларування. Конституційний суд 10 місяців не починав розгляд справи, а двічі напередодні, 22 грудня 2016 та 16 лютого 2017, розгляд справи було відкладено у зв’язку з неявкою представників суб’єкта права на конституційне подання. Нагадаємо, що до КСУ звернулись 48 народних депутатів, які просять визнати такими, що не відповідають Конституції низку ключових положень Закону «Про запобігання корупції» в частині е-декларування, а також статтю Кримінального кодексу, який передбачає покарання за недостовірні відомості в декларації.

Під час видкритої частини засідання було заслухано позицію представника авторів подання, народного депутата від партії «Опозиційний блок» Василя Німченка. На думку скаржників, положення Закону порушують конституційні принципи верховенства права, правової визначеності, законності, індивідуальної відповідальності, заборони втручання в особисте життя та розповсюдження конфіденційної інформації. Зокрема, автори подання вважають, що оспорювані положення Закону суперечать статтям 8, 19, 21, 28, 32, 41, 57, 58, 61, 64, 68, 75 Конституції України, судовій практиці Європейського суду з прав людини, положенням міжнародно-правових актів.

Нагадаємо, провадження відкрито за конституційним поданням 48 народних депутатів України (переважна більшість представники «Опозиційного блоку») щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України „Про запобігання корупції“ та статті 366-1 Кримінального кодексу України.

Автори подяння просять скасувати обов’язок декларувати майно членів родини, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, готівкові кошти, фінансові зобов’язання, відомості про суттєві зміни у майновому стані та відомості про об’єкти декларування, що належать третім особам, але якими користуються декларант або члени його родини.

Окрім того, 48 народних депутатів просять заборонити Національному агенству з питань запобігання корупції користуватись реєстрами та інформаційними базами органів публічної влади з метою виконання повноважень з оперативної перевірки декларацій; визначати точність оцінки задекларованих активів під час повної перевірки декларацій; проводити моніторинг способу життя, в тому числі на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, зі ЗМІ та інших джерел інформації.

Також парламентарі фактично вимагають закрити вільний цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій та скасувати кримінальну відповідальність за декларування завідомо недостовірних відомостей у деклараціях.

Аналіз конституційного подання, однак, свідчить, що наведені народними депутатами аргументи не доводять неконституційності відповідних положень Закону. «Аргументації щодо неконстуційності ми не почули, в чому полягає неконстуційність положення — не було зазначено. Весь виступ представника «Опозиційного блоку» та суб’єктів подання зводиться до наступного ми проти того, щоб ми і всі представники держави, що знаходяться на державних посадах, звітували перед суспільством щодо свого майнового стану. Тобто ми проти боротьби з корупцією, ми проти прозорості державної служби», — зазначали Тетяна Козаченко, адвокат, колишній Директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції, яка коментувала це засідання в прямому ефірі.

Під час засідання також була висловлена позиція постійного представника Верховної Ради України у Конституційному суді Анатолія Селіванова і залучених до участі у справі Голови Національного агентства із запобігання корупції Наталії Корчак, заступника Міністра юстиції Сергія Петухова, який представляв позицію Кабінету Міністрів, і представників Спеціалізованої антикорупції прокуратури. Відзначимо, що в засідання не з'явились запрошені до участі представник Президента, Уповноважена з прав людини, директор НАБУ, Інститут державних прикладних гуманітарних досліджень.

Усі залучені сторони заперечували невідповідність Конституції вимог законодавства про е-декларування, зазначаючи: публікація майнових декларацій державних посадовців обгрунтовується виправданим правом громадян до забезпечення контролю і прозорості діяльності органів державної влади і посадовців. З цього виходить міжнародна практика і рішення Європейського суду з прав людини. Тому обрання людиною роботи на державній посаді означає погодження вести доброчесний спосіб життя і прийняття певних зрозумілих обгрунтованих обмежень. Держава має повне право регулювати доступ до державних посад і виставляти певні критерії. Заповнення декларацій є одним із таких критеріїв.

Окрім позицій сторін, до справи також були долучені матеріали аналізу, підготовленого знаними експертами та антикорупційними громадськими організаціями. Під час засідання було оголошено, що до матеріалів справи додана позиція Коаліції «Декларації під контролем» та висновок експертів Ради Європи, за яким до міжнародних експертів звернувся Голова Комітету Верховної Ради із запобігання і протидії корупції на прохання Коаліції.

Зокрема, у цьому висновку експерти зазначають, що положення Закону «Про запобігання корупції» щодо е-декларування "відповідають найбільш прогресивним стандартам" і не порушують прав людини. Європейські експерти також назвали низку положень Закону, більшість з яких саме і оскаржують депутати, такими «що заслуговують на похвалу і високу оцінку».

У цей же день КСУ завершив відкриту частину слухання по справі е-декларування і перейшов до закритої частини. Подальші засідання по цій справі будуть відбуватись лише за участі суддів. Відповідно до законодавства строк провадження у справах за конституційними поданнями не повинен перевищувати трьох місяців, а якщо подання визнано невідкладним — рішення має бути прийняте протягом одного місяця. Зазначимо, що визнання окремих положень або всього закону неконституційним означає його скасування. При цьому рішення КСУ неможливо оскаржити.