Рада Європи вважає, що положення Закону «Про запобігання корупції» щодо е-декларування «відповідають найбільш прогресивним стандартам» і не порушують прав людини в частині приватності даних Про це йдеться у висновку Ради Європи, за яким до них звернувся Голова Комітету ВРУ із запобігання корупції на прохання Коаліції «Декларації під контролем». Відповідний висновок опубліковано на сайті Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції:

Європейські експерти зазначають, що у Розділі VII «Фінансовий контроль» Закону України «Про запобігання корупції» містяться не тільки обґрунтовані правові норми щодо оприлюднення інформації про майновий і фінансовий стан публічних службовців, а й прогресивні рішення, якими встановлюється розширене охоплення публічних службовців і оприлюднення декларацій у електронній формі.

Європейські експерти також вважають, що окремі вимоги закону «заслуговують на похвалу і високу оцінку», а саме:
— про декларування майна та юридичних осіб у бенефіціарній власності
— про поширення дії Закону на об’єкти декларування, що знаходяться за межами України
— про необхідність надавати інформацію про суміщення та членство в організаціях
— про прямий доступ НАЗК до баз даних
— про прозорість декларацій і розміщення їх на централізованому онлайн-ресурсі
— про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за порушення вимог фінансового контролю

Також у європейських експертів немає жодних застережень про порушення приватності даних або прав людини у зв'язку із необхідністю публікації всієї інформації, що нині вимагає е-декларація. Це відповідь, зокрема, Голові фракції БПП Ігорю Гриніву, який раніше пропонував закрити від громадян інформацію про цінне рухоме майно, готівку, фінансові зобов'язання. Це також відповідь 48 народним депутатам, які попросили Конституційний суд скасувати ці положення закону.

Фактично колишні соратники президента-втікача просять КСУ скасувати саме ті положення, які європейські експерти вважають прогресивними:

  1. Обов’язок декларувати: майно, записане на родичів; об’єкти незавершеного будівництва; цінне рухоме майно; готівку; фінансові зобов’язання; сумісництво; майно, записане на третіх осіб, яким декларант розпоряджається; суттєві зміни у майновому стані;
  2. Право Національного агентства з питань запобігання корупції: користуватись реєстрами для перевірки декларацій, визначати точність оцінки задекларованих активів, проводити моніторинг способу життя за зверненням громадян;
  3. Відкритий цілодобовий доступ до Реєстру декларацій;
  4. Кримінальну відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей в деклараціях.

Голова антикорупційного комітету вже направив висновок Ради Європи до Конституційного суду, щоб його долучити до справи.

Нагадаємо, завтра, 22 грудня Конституційний суд розпочне розгляд справи про відповідність Конституції законодавства про е-декларування. З таким проханням до суддів ще у грудні 2015 звернулись 48 народних депутатів, в основному з «Опозиційного блоку» та «Відродження».

Напередодні засідання, о 9:30 активісти проведуть акцію і брифінг перед Конституційним судом «Е-декларування в заручниках у Конституційного суду».