Конституційний Суд України відкрив провадження щодо неконституційності ряду положень Закону «Про запобігання корупції» в частині системи електронного декларування. Ініціаторами виступили 48 народних депутатів, які в своїй більшості представляють «Опозиційний блок».

В поданні стверджується, що норми вищезгаданого Закону порушують ряд конституційних принципів. Тому вимагають визнати невідповідними Конституції України наступні положення:

1. Обов’язок декларувати майно, записане на повнолітніх дітей, батьків та осіб які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

2. Необхідність декларування об’єктів незавершеного будівництва, об’єктів не прийнятих в експлуатацію, наявну готівку, цінне рухоме майно.

3. Право Національного агенства з питань запобігання корупції користуватись реєстрами та інформаційними базами державних органів, органів влади АРК Крим та місцевого самоврядування, користуватись урядовими системами зв’язку та комунікації з метою виконання повноважень з оперативної перевірки декларацій.

4. Можливість проводити повну перевірку декларацій та звіряти відомості з реальним стилем життя.

5. Кримінальну відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях.

6. Відкритий доступ до електронної системи декларування.

7. Обов’язок повідомляти НАЗК зміни у майновому стані суб’єкта декларування на суму більшу 68 тисяч гривень.

Визнання положень закону неконституційними призведе до їх скасування. При цьому рішення Конституційного Суду не оскаржується, а значить — система електронного декларування знаходиться під реальною загрозою.

В зв’язку з цим варто пильно стежити за процесом розгляду конституційного подання, бо третина чинного складу Суду — це люди, які допомогли екс-президенту Януковичу в 2010 році узурпувати владу. Саме за це судді вже два роки перебувають під слідством Генеральної прокуратури, в якої є докази вчинення ними кримінального правопорушення.

Нагадаємо, 15 березня 2016 Верховна Рада України ухвалила законопроект, який дозволяє запустити систему електронного декларування. Завдяки активній позиції громадських організацій, профільного комітету та підтримці європейських партнерів вдалося не тільки переконати Президента ветувати руйнівний для системи так званий «закон Денисенка», але й законодавчо забезпечити роботу системи вже цього року.