22 березня Конституційний Суд України завершив усне слухання і оголосив про перехід до закритої частини пленарного засідання для прийняття рішення у справі щодо конституційності положень Закону «Про очищення влади». Розгляд справи супроводжувався протестом під стінами Конституційного Суду та завершився без представників парламенту та уряду, які покинули залу засідань в знак протесту проти порушення суддями Конституційного Суду законів України.

З самого ранку активісти Громадського люстраційного комітету пікетували Конституційний Суд з вимогою відсторонити від розгляду Закону «Про очищення влади» третину чинного складу суддів, які допомогли Януковичу узурпувати владу.

Учасники акції розвісили на паркані перед будівлею Суду плакат з фотографіями шести чинних суддів, які допомогли Януковичу узурпувати владу, та надягли маски одіозних посадовців часів Януковича: Олени Лукаш, Юрія Бойка, Сергія Львочкіна і самого колишнього президента Віктора Януковича, щоб продемонструвати, чию люстрацію вони збираються скасувати.

Під час засідання Конституційний Суд відхилив клопотання про відвід 6 суддів, які мають конфлікт інтересів при розгляді люстраційного закону. Саме це клопотання стало причиною перенесення розгляду справи на невизначений термін під час останнього засідання 22 жовтня 2015 року. За версією суддів, озвученою Головою суду Юрієм Бауліним, в клопотанні не було надано доказів конфлікту інтересів. Раніше і представник Кабінету Міністрів, і представники Верховної Ради в засіданні звертались з клопотанням про відведення тих суддів, які винесли завідомо неправосудне рішення, що спричинило тяжкі наслідки та захоплення влади колишнім Президентом України Віктором Януковичем у неконституційний спосіб. Зазначалось, що шестеро суддів із чинного складу КСУ фігурують у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури, яка офіційно підтвердила наявність доказів про вченення ними кримінального правопорушення.

Одразу після оголошення рішення про відхилення клопотання народні депутати Єгор Соболєв та Леонід Ємець, а також Директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко покинули залу засідання.

«До біса дешевий театр. Разом з Леонідом Ємцем та Тетяною Козаченко залишили зборище людей, які називають себе Конституційним судом, — написав народний депутат Єгор Соболєв на своїй сторінці в facebook. — Ми рік їм цивілізовано пояснювали, що як люди, які давали диктаторські повноваження Януковичу, вони не мають права вирішувати, чи проводити Україні люстрацію. Ці тітушки в мантіях на свободі виключно завдяки Петру Порошенку, якому вигідно мати такий КС Чєгоізволітє. Сьогодні вони вирішили, що не мають конфлікту інтересів вирішувати долю очищення влади. Скасують закон – буде люстрація вулицею. І Порошенко стане її першою метою».

Також він нагадав, що Генпрокуратура встановила, що судді КСУ «з мотивів кар'єризму, хибно розуміючи інтереси служби, порушуючи вимоги Конституції, умисно постановили завідоме неправомірне рішення, чим спричинили тяжкі наслідки, а саме зміну Конституції у неконституційний спосіб». Втім, вже два роки фігурантам цієї справи, серед яких шестеро діючих суддів КС включно з головою Бауліним, не виносять навіть підозри.

Леонід Ємець в свою чергу підкреслив, що відмова Конституційного суду прийняти рішення щодо відводу 6 суддів на чолі із головою КСУ Бауліним – це пряме порушення законів і Конституції.

«Ми надали чіткі докази конфлікту інтересів що робить неможливим прийняття справедливого рішення Конституційним судом у цій справі», – наголосив він.

Він додав, що, відповідно до українського законодавства, у випадку конфлікту інтересів, судді не мають права брати участь у засіданнях.

При цьому парламентар зазначив, що судді Конституційного суду вступили у змову із Януковичем і відповідальні за загибель сотні людей на Майдані і тисяч на Донбасі.

Голова Ради ГО «Громадський люстраційний комітет» Олександра Дрік, коментуючи результати судового розгляду, зазначила, що у Конституційного суду немає підстав скасовувати люстрацію. «Таке рішення може бути прийняте лише за вказівкою зверху. А ця проблема вже не вирішиться жодними законами. Тільки вулицею», – наголосила вона.

Нагадаємо, Закон «Про очищення влади» набув чинності 16 жовтня 2014. Відповідно до його норм люстраційну заборону повертатись на керівні державні посади (окрім виборних) протягом 10 років отримали кілька тисяч топ-посадовців часів Януковича, незалежно від того, чи вони були звільнені на вимогу закону, пішли за власним бажанням або ховаються на «нелюстраційних» посадах. Їх поіменний перелік є в Реєстрі осіб, що підлягають люстрації, створеному Громадським люстраційним комітетом.

До цього переліку, зокрема, входить 21 народний депутат чинного скликання парламенту, більшість — члени фракції «Опозиційний блок», які і звернулись до Конституційного Суду з проханням визнати положення Закону неконституційними. З аналогічним проханням до Конституційного Суду також двічі звертався пленум Верховного суду двічі (17 листопада 2014 та 16 березня 2015). Конституційний Суд об’єднав ці провадження в одне і вперше розглядав справу 16 квітня 2015, проте під тиском громадськості, окремих депутатів та державних посадовців рішення було відкладено на невизначений термін з огляду на те, що Закон в цей час також розглядався Венеціанською комісією.

Після консультацій авторів закону з експертами Комісії 21 квітня 2015 до парламенту було внесено проект змін до Закону «Про очищення влади». 19 червня 2015 Венеціанська комісія оприлюднила свій висновок, в якому оцінила і загалом схвалила чинну редакцію Закону з урахуванням змін, зареєстрованих в парламенті. Проте майже рік законопроект зі змінами був заморожений в парламентському комітеті з питань правоохоронної діяльності і правосуддя, який очолює депутат від БПП Руслан Князевич. 22 жовтня 2015 року Конституційний Суд продовжив розгляд справи, проте відклав рішення через клопотання про відвід майже половини повноважного складу через конфлікт інтересів (у зв’язку із провадженням Генпрокуратури).

27 січня у нерегламентний спосіб комітет Князевича ухвалив рішення, яким фактично позбавив Парламент можливості прийняти зміни до закону «Про очищення влади». Народний депутат Леонід Ємець прокоментував це як спробу штучно створити підстави для Конституційного Суду стверджувати, що у Верховній Раді відсутній законопроект на виконання вимог Венеційської комісії. 18 березня законопроект було перевнесено народними депутатами Єгором Соболєвим, Леонідом Ємцем та Ігорем Алексєєвим.

За додатковою інформацією звертайтесь: news@lku.org.ua, +38 050 310 57 08