8 квітня 2014, Законопроекти Люстраційного комітету, Закони України

Закон спрямований на утвердження в суспільстві верховенства права та законності, відновлення довіри до судової системи України, звільнення з посад осіб, які виносили рішення, спрямовані на обмеження конституційних прав і свобод громадян, у тому числі на участь у мирних зібраннях або у зв'язку з участю у мирних зібраннях, зниження рівня корупції в системі судів загальної юрисдикції.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про відновлення довіри до судової влади в Україні

Цей Закон визначає правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі — перевірка суддів) як тимчасового, посиленого заходу з використанням існуючих процедур розгляду питань про притягнення суддів загальної юрисдикції до дисциплінарної відповідальності і звільнення з посади, у зв’язку з порушенням присяги з метою підвищення авторитету судової влади України та довіри громадян до судової гілки влади, відновлення законності і справедливості.

Розділ І. Загальні положення

Стаття 1. Мета перевірки суддів
Метою перевірки суддів є:
утвердження в суспільстві верховенства права та законності;
відновлення довіри до судової влади в Україні;
звільнення з посади осіб, що перебувають на посаді судді, у зв’язку з порушеннями ними присяги;
запобігання та протидія корупції в системі судів загальної юрисдикції.

Стаття 2. Строки перевірки суддів
Перевірка суддів проводиться протягом одного року з моменту формування складу Тимчасової спеціальної комісії, що створюється у порядку, визначеному статтею 4 цього Закону.
Заяви про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів) згідно статті 3 цього Закону можуть бути подані юридичними або фізичними особами до Тимчасової спеціальної комісії протягом шести місяців з моменту опублікування у газеті “Голос України” повідомлення про її створення.

Стаття 3. Зміст перевірки суддів
Суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів таких рішень:

  1. Про обмеження прав громадян на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій в Україні у період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом;
  2. Про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків, рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій про перегляд обвинувальних вироків, наслідком якого не було їх скасування, щодо осіб, які визнані політичними в’язнями, за дії повязані з їх політичною та громадською діяльністю;
  3. Про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом;
  4. Про накладення адміністративних стягнень у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі статті 1222 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом;
  5. Про накладення адміністративних стягнень на підставі статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом;
  6. Про накладення адміністративних стягнень на підставі статті 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом;
  7. Про накладення адміністративних стягнень на підставі статті 185-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за створення умов для організації і проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом;
  8. У справах, пов’язаних з проведенням виборів до Верховної Ради України сьомого скликання скасуваня їх результатів або позбавлення статусу народного депутата України особи, яка була обрана народним депутатом до Верховної Ради України сьомого скликання (перевірка суддів проводиться за ініціативою суб’єкта виборчого процесу, чиї права або інтереси порушені, або за ініціативою Вищої ради юстиції);
  9. Про надання дозволу на проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відносно осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року;
  10. Щодо яких рішенням Європейського суду з прав людини встановлено порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі статей 14 та 18 цієї Конвенції, які були спричинені діями або бездіяльністю судді, що містить ознаки порушення присяги судді.

Стаття 4. Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції
З метою реалізації цього Закону формується Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі — Тимчасова спеціальна комісія), яка складається із 15 членів.
Верховний Суд України призначає до Тимчасової спеціальної комісії 5 членів, які повинні бути суддями у відставці, що протягом останніх п’яти років перебування на посаді судді не обіймали адміністративні посади в судах.
Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики та Верховна Рада України призначають до Тимчасової спеціальної комісії по 5 членів — представників громадськості, які є громадянами України та мають вищу юридичну освіту.
Не можуть бути призначені до складу Тимчасової спеціальної комісії народні депутати України, обрані до Верховної Ради України сьомого скликання, державні службовці, діючі судді, особи, які протягом останніх десяти років працювали на посадах у правоохоронних органах, притягувалися судом до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення або кримінальної відповідальності.
Тимчасова спеціальна комісія на своєму першому засіданні затверджує регламент своєї роботи, обирає із свого складу голову, заступника голови і секретаря.
Тимчасова спеціальна комісія вважається створеною за умови призначення до її складу не менше дев’яти членів, про що робиться повідомлення на веб-сайті Вищої ради юстиції та в газеті «Голос України».
Засідання Тимчасової спеціальної комісії є повноважним за умови присутності більшості від її загального складу.
Тимчасова спеціальна комісія приймає рішення шляхом голосування більшістю від присутніх на засіданні.
Гласність роботи Тимчасової спеціальної комісії забезпечується шляхом публікації щомісячного звіту про результати її діяльності та повідомлення про дату, час, місце і порядок денний засідання Тимчасової спеціальної комісії не пізніше, ніж за 5 днів до його проведення, на веб-сайті Вищої ради юстиції та в газеті “Голос України”.
Засідання Тимчасової спеціальної комісії проводяться з допуском засобів масової інформації.
Тимчасова спеціальна комісія діє при Вищій раді юстиції.
Діяльність Тимчасової спеціальної комісія припиняється після закінчення строку, визначеного у статті 2 цього Закону, про що на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції робиться відповідне повідомлення. Вказане повідомлення також публікуються у газетах “Голос України” та/або “Урядовий кур’єр”.
На членів Тимчасової спеціальної комісії на час виконання повноважень поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”.
За членами Тимчасової спеціальної комісії на час здійснення повноважень зберігаються статус та місце їх постійної роботи. Зазначені особи на цей період звільняються від виконання своїх обов’язків за основним місцем роботи із збереженням загального та спеціального стажу.

Стаття 5. Порядок діяльності Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції та її повноваження
Тимчасова спеціальна комісія, член Тимчасової спеціальної комісії для здійснення своїх повноважень можуть витребувати та одержати необхідну інформацію від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян чи їх об’єднань.
У зв’язку з виконанням доручення член Тимчасової спеціальної комісії може витребувати закінчені розглядом судові справи (їх копії), ознайомлюватися з судовими справами, розгляд яких не закінчено, отримувати пояснення від суддів, робити відповідні запити, копії, вивчати особові справи суддів.
Член Тимчасової спеціальної комісії не може витребувати оригінали судових справ, розгляд яких не закінчено.
Якщо судову справу повернуто на новий розгляд або її передано у провадження іншого судді, а предметом перевірки є відомості стосовно дій судді, у провадженні якого знаходилася зазначена справа, Тимчасова спеціальна комісія або член Тимчасової спеціальної комісії може витребувати копію матеріалів даної судової справи в частині, що розглядалася цим суддею, щодо якого проводиться перевірка.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об’єднань громадян, яким направлено письмовий запит Тимчасової спеціальної комісії або члена Тимчасової спеціальної комісії, зобов’язані протягом десяти днів з дня отримання такого запиту надати необхідну інформацію та/або судову справу (її копію).
Невиконання законних вимог Тимчасової спеціальної комісії або члена Тимчасової спеціальної комісії щодо надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, відмова в ознайомленні з судовою справою, розгляд якої не закінчено, надання завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання строків, встановлених частиною шостою цієї статті, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом за невиконання законних вимог члена Вищої ради юстиції.
Член Тимчасової спеціальної комісії має право знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд Тимчасової спеціальної комісії, брати участь у їх з’ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи.

Стаття 6. Заходи, які застосовуються за результатами проведення перевірки суддів
За результатами перевірки суддів Тимчасовою спеціальною комісією приймається висновок.
Висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги є обов’язковим для розгляду Вищою радою юстиції.
Висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги разом з матеріалами перевірки направляється Вищій раді юстиції для прийняття нею рішення у строк не більше трьох місяців з моменту отримання у порядку, визначеному законом.
У разі, якщо Тимчасовою спеціальною комісією за результатами перевірки не встановлено фактів, які свідчать про порушення суддею присяги судді, а виявлено підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, матеріали перевірки надсилаються до Вищої Ради юстиції.
Матеріали перевірки суддів Тимчасової спеціальної комісії, які свідчать про порушення суддею присяги та наявність в його діях ознак кримінального правопорушення, надсилаються Тимчасовою спеціальною комісією до Генеральної прокуратури України для проведення перевірки дій судді на предмет наявності в його діях ознак кримінальних правопорушень.

У разі не встановлення в ході проведеної перевірки Тимчасовою спеціальною комісією ознак порушення суддею присяги, комісією складається відповідний висновок, який вноситься на розгляд даної комісії та шляхом голосування більшістю голосів, приймається рішення про припинення перевірки щодо такого судді, матеріали перевірки надсилаються до Вищої Ради юстиції.

Розділ II. Прикінцеві та перехідні положення

  1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

  2. З моменту набрання чинності цим Законом вважаються такими, що звільнені з адміністративних посад голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники та секретарі судових палат вищих спеціалізованих судів, голови апеляційних судів, їх заступники та секретарі судових палат апеляційних судів, голови місцевих судів та їх заступники.

  3. З моменту набрання чинності цим Законом, повноваження членів Вищої ради юстиції України та Вищої кваліфікаційної комісії суддів припиняються. Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів України формуються відповідно до діючого законодавства.

  4. Внести зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (Відомості Ради України, 2010р., №41-42, №43, №44-45, ст.529 із наступними змінами):

частину другу статті 20 викласти у такій редакції:
“Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, секретарі палат апеляційного суду, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники та секретарі палат призначаються на посади строком на один рік із числа суддів цього суду, але не більше як на строк повноважень судді.
Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники призначаються на посади шляхом таємного голосування більшістю від трьох четвертих від загальної кількості суддів відповідного суду.
Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники можуть бути достроково звільнені з посади за ініціативою не менше ніж однієї третьої від загальної кількості суддів відповідного суду шляхом таємного голосування більшістю від трьох четвертих від загальної кількості суддів відповідного суду.
Секретарі палат апеляційних та вищих спеціалізованих судів призначаються на посаду рішенням зборів суддів відповідного суду за пропозицією голови суду шляхом таємного голосування більшістю голосів суддів, присутніх на зборах. Голова суду вносить відповідне подання зборам суддів протягом місяця з дня його обрання на посаду.
Секретарі палат апеляційних та вищих спеціалізованих судів можуть бути звільнені з посади рішенням зборів суддів відповідного суду за ініціативою не менше ніж однієї третьої від загальної кількості суддів відповідного суду шляхом таємного голосування більшістю голосів суддів, присутніх на зборах.
Суддя, призначений на адміністративну посаду, в порядку, визначеному цією статтею, не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки підряд”;

частину шосту статті 20 викласти у такій редакції:
“Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє його повноважень судді. Звільнення з посади судді, закінчення строку, на який суддю обрано на адміністративну посаду, закінчення строку повноважень судді, а також складання повноважень на адміністративній посаді припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді”;

частину третю статті 24 викласти у такій редакції:
“У разі відсутності голови суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення — заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду — суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді”;

частину шосту статті 93 викласти у такій редакції:
“До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути призначені народні депутати України поточного скликання Верховної Ради України, члени Кабінету Міністрів України, голови судів, їх заступники, секретарі судових палат, їх заступники, члени Ради суддів України, Вищої ради юстиції, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, особи, які притягувались до відповідальності за вчинення корупційного діяння, а також особи які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до набрання чинності цим Законом”;

доповнити частину 1 статті 93-1 пунктом 8 такого змісту:
“якщо законом передбачене таке припинення”;

у статті 115:
пункт 4 частини 5 викласти у такій редакції:
“обирають делегата на конференцію суддів, та надають пропозиції щодо делегатів на конференцію суддів, у випадках передбачених цим Законом”;

доповнити частиною 9 такого змісту:
“Збори суддів апеляційних судів загальної юрисдикції обирають на основі пропозицій поданих зборами суддів місцевих судів загальної юрисдикції, делегатів цих судів на відповідну конференцію суддів”;

у статті 116:
в частині п’ятій після слів “та призначають” додати слова «за пропозицією голови вищого спеціалізованого суду”;

в частині сьомій слова “подають відповідній раді суддів пропозиції щодо» замінити словом “обирають”;
в частині восьмій слова “подають відповідній раді суддів пропозиції щодо» замінити словом “обирають”;
пункти 3 та 4 частини шостої статті 122 виключити, у зв’язку з чим вважати пункти 1-6 пунктами 1-4;

частину першу статті 125 викласти у такій редакції:
“Делегати на з’їзд суддів України обираються за принципом рівного представництва конференцією суддів загальних судів, по одному судді з кожної області, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, конференціями суддів адміністративних та господарських судів по одному судді від кожного відповідного округу. Від кожного вищого спеціалізованого суду обираються по три делегати з числа суддів цих судів. Делегатами на з’їзд суддів України не можуть бути обраними судді, які займають адміністративні посади в судах”.

5 Внести зміни до Закону України “Про Вищу раду юстиції” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, № 25, ст.146 із наступними змінами):
частину 1 статті 6 викласти у такій редакції:
“На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років і не старший шістдесяти чотирьох років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років”;

статтю 7 викласти у наступній редакції:
“Стаття 7 Обмеження щодо членства у Вищій раді юстиції
Не можуть бути членами Вищої ради юстиції особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними, особи, які мають незняту або непогашену судимість, особи, які були членами Вищої ради юстиції до набрання чинності цим Законом, крім членів Вищої ради юстиції, які повинні увійти до нового складу членів Вищої ради юстиції за посадою, а також особи, які перебувають на адміністративних посадах у судах, крім членів, які входять до її складу за посадою”;

частину першу статті 18 доповнити новим пунктом 11 такого змісту:
“у випадках, передбачених законом”;

доповнити статтю 19 частиною п’ятою такого змісту:
“При Вищій раді юстиції можуть створюватись тимчасові колегіальні органи (комісії), компетенція, склад та порядок діяльності яких визначається законами”;

статтю 30 доповнити пунктом такого змісту:
“інші суб’єкти у випадках, визначених законом”.

6 Рекомендувати конференціям суддів відповідних судів протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом сформувати новий склад відповідних рад суддів.
7 Технічне, інформаційне та організаційне забезпечення роботи Тимчасової спеціальної комісії покладається на апарат Вищої ради юстиції.
8 До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Голова Верховної Ради України О. ТУРЧИНОВ

Свої думки та побажання стосовно проектів люстраційного законодавства ви можете надсилати на пошту info@lku.org.ua

Дайджест люстрації

Архів дайджестів