17 липня 2014, Законопроекти Люстраційного комітету, Законодавчі ініциативи

Зареєстрований у Верховній Раді 24 липня 2014 року за номером 4359а
Цей Закон визначає правові та організаційні засади проведення перевірки та атестації державних службовців з метою здійснення люстрації влади від осіб, причетних до масових порушень прав і свобод громадян, до корупційних правопорушень та створення умов для побудови нової системи органів державної влади у відповідності до європейських стандартів.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про очищення влади

Цей Закон визначає правові та організаційні засади проведення перевірки державних службовців та прирівняних до них осіб, посадових осіб органів місцевого самоврядування з метою відновлення довіри до влади та створення умов для побудови нової системи органів влади у відповідності до європейських стандартів.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
перевірка – це заходи, що передбачають перевірку відомостей щодо осіб, визначених у статті 3 цього Закону;
призначення — призначення особи на посаду, визначену пунктом 1 статті 3 цього Закону, а також призначення в порядку переведення особи на іншу посаду в межах одного і того ж органу державної влади (державного органу) чи органу місцевого самоврядування, призначення в порядку переведення на посаду з одного органу державної влади (державного органу) чи органу місцевого самоврядування до іншого, а також в порядку переведення особи, яка перебуває на посаді в органі державної влади (державному органі), що припиняється, на посаду до іншого органу державної влади (державного органу), до якого переходять повноваження та функції органу державної влади (державного органу), що припиняється, укладання з суб’єктом перевірки трудового контракту (угоди);
суб’єкти перевірки — особи, зазначені у статті 3 цього Закону.

Стаття 2. Основні принципи перевірки
Перевірка відповідно до цього Закону ґрунтується на принципах:
верховенства права;
законності;
комплексного здійснення правових, соціально-економічних, інформаційних та інших заходів із перевірки;
невідворотності відповідальності суб’єктів перевірки за вчинення корупційних та інших правопорушень;
відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в реалізації заходів із перевірки;
участі громадськості у заходах із перевірки, державного захисту осіб, які надають допомогу у здійсненні таких заходів.

Стаття 3. Суб’єкти перевірки
Суб’єктами перевірки є:

  1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

a) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

б)народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

в) військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації;

г) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції;

ґ) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту;

д) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби;

е) члени Центральної виборчої комісії;

є) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
2. Особи, які претендують на заняття посад, визначених пунктом 1 цієї статті.

Розділ II

ЗАХОДИ ІЗ ПЕРЕВІРКИ

Стаття 4. Організація заходів із перевірки
Організація проведення перевірки покладається на керівника (заступника керівника) відповідного органу державної влади (державного органу), де працює суб’єкт перевірки та/або який призначає суб’єкта перевірки (укладає з ним трудовий контракт (угоду)), або на зайняття посади в якому претендує кандидат, крім випадків, установлених цим Законом (далі – орган перевірки).
Організація щодо проведення перевірки суб’єктів перевірки, які вже займають виборну посаду або претендують на її заняття, покладається на Центральну виборчу комісію як орган перевірки відповідно до цього Закону.
Для забезпечення організації проведення перевірки керівник органу перевірки подає на затвердження до Національного агентства України з питань державної служби через його територіальні органи на місцях проект плану проведення заходів із перевірки працівників органу перевірки, погоджений з територіальним органом центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної податкової політики.
Перевірці підлягають відомості щодо:
достовірності відомостей, викладених у згоді на проходження перевірки, наданій суб’єктом перевірки, форма якої затверджується Національним агентством України з питань державної служби;
достовірності відомостей, зазначених в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру щодо суб’єкта перевірки та близьких йому осіб за три попередні роки зайняття посад, визначених пунктом 1 статті 3 цього Закону, за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», відповідності встановленої форми декларації, перевірки відомостей декларації шляхом оцінки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), відповідності видатків отриманим доходам;
притягнення особи до відповідальності за корупційні правопорушення.
Кабінет Міністрів України спрямовує роботу органів виконавчої влади у здійсненні заходів із перевірки, затверджує Порядок застосування непрямих (опосередкованих) методів територіальними органами центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної податкової політики за місцем реєстрації та місцем подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру суб’єкта перевірки та близьких йому осіб, відповідності встановленої форми декларації, перевірки відомостей декларації шляхом оцінки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), відповідності видатків отриманим доходам відповідно до вимог цього Закону.
Контроль та координацію за реалізацією заходів із перевірки, затвердження планів проведення заходів із перевірки органами перевірки здійснює Національне агентство України з питань державної служби в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Національне агентство України з питань державної служби для організації перевірок керівників, реалізації громадського контролю за проведенням перевірок та оскарження рішень органів перевірки створює центральну та територіальні комісії з перевірки, до яких обов’язково включаються на громадських засадах з правом голосу не менше одного представника громадськості та одного представника засобів масової інформації. Порядок формування таких комісій та регламент їх діяльності визначаються Національним агентством України з питань державної служби.
Члени центральної та територіальних комісій з перевірки призначаються строком на один рік без права повторного призначення.
Центральна комісія з перевірки є органом перевірки для суб’єктів перевірки, визначених у п.п. а), б) п. 1 ст. 3 цього Закону.
Заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень здійснюють спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції, в тому числі, органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, якщо інше не передбачено законом.
Координацію заходів із виявлення фактів, передбачених пунктом 4 статті 17 цього Закону, здійснює Інститут національної пам’яті.
Координацію діяльності правоохоронних органів з питань перевірки здійснюють у межах наданих повноважень, визначених законами, Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

Стаття 5. Підготовка до проведення перевірки
Перевірка проводиться за письмовою згодою суб’єкта перевірки, яка надається протягом десяти днів з дня початку проведення перевірки органом перевірки відповідно до плану, затвердженого Національним агентством України з питань державної служби, а в разі конкурсного добору на посаду така згода подається протягом трьох днів із дати одержання суб’єктом перевірки повідомлення про результати конкурсу.
Суб’єкт перевірки, стосовно якого перевірка вже проводилася, при призначенні, переведенні на посаду, визначену пунктом 1 статті 3 цього Закону, письмово повідомляє про це при наданні згоди на проведення перевірки.
Для проведення перевірки суб’єкт перевірки подає до відповідного органу:

  1. письмову згоду на проведення перевірки;
  2. автобіографію;
  3. копію документа, який посвідчує особу;
  4. декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру щодо себе та близьких йому осіб (чоловіка, дружини, батька, матері, вітчима, мачухи, сина, дочки, пасинка, падчерки, рідного брата, рідної сестри, діда, баби, прадіда, прабаби, внука, внучки, правнука, правнучки, усиновлювача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, особи, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також осіб, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом перевірки, в тому числі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі). У разі ненадання суб’єктом перевірки, який претендував на заняття посади, згоди на перевірку, перевірка стосовно нього не проводиться і питання щодо його призначення або підготовки подання для призначення на відповідну посаду не розглядається. Про відмову від проходження перевірки особа письмово повідомляє орган перевірки протягом 10 днів з дня початку проведення перевірки органом перевірки відповідно до плану, затвердженого Національним агентством України з питань державної служби. Особа, яка відмовилась від проходження перевірки, вважається такою, що не пройшла перевірку. Відомості про відмову оприлюднюються на сайті Національного агентства України з питань державної служби.

Стаття 6. Строки проведення перевірки
Перевірка проводиться відповідно до плану заходів із перевірки, затвердженого Національним агентством України з питань державної служби, у строк, що не перевищує 30 робочих днів з дня надання згоди на проведення перевірки.
Перевірка суб’єктів перевірки, які претендують на заняття виборної посади, проводиться у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня надання згоди на проведення перевірки. Цей строк не може бути продовжений.
У разі необхідності строк перевірки продовжується до 45 робочих днів з обов’язковим повідомленням про це суб’єкта перевірки.

Стаття 7. Проведення перевірки
Після одержання письмової згоди орган перевірки не пізніше наступного дня надсилає до відповідних органів державної влади (державних органів), до компетенції яких належить проведення перевірки відомостей, передбачених у частині четвертій статті 4 цього Закону, запит про перевірку відомостей щодо суб’єкта перевірки, а також повідомлення до Національного агентства України з питань державної служби про початок перевірки суб’єкта перевірки, яке розміщується на сайті Національного агентства України з питань державної служби.
Повідомлення про початок перевірки повинно містити інформацію про поштову та електронну адреси, контактний номер телефону органів перевірки, органів державної влади (державних органів), до компетенції яких належить проведення перевірки, яким протягом 14 днів з моменту оприлюднення на сайті Національного агентства України з питань державної служби відомостей про початок проходження перевірки суб’єктом перевірки, а щодо суб’єкта перевірки, який претендує на виборну посаду — протягом 5 днів, подаються відомості щодо суб’єкта перевірки об’єднаннями громадян, їх членами або уповноваженими представниками, а також іншими фізичними та юридичними особами.
Запит про проведення перевірки відомостей щодо суб’єктів перевірки, призначення та звільнення яких здійснюється Президентом України або Кабінетом Міністрів України, надсилається не пізніше наступного робочого дня після одержання згоди суб’єкта перевірки відповідно Главою Адміністрації Президента України, керівником Секретаріату Кабінету Міністрів України (їх заступниками або іншою визначеною ними посадовою особою) через Національне агентство України з питань державної служби до відповідних органів державної влади, до компетенції яких належить проведення перевірки відомостей, передбачених у частині четвертій статі 4 цього Закону.
Запит підписує керівник органу перевірки, а в разі його відсутності — особа, яка виконує обов’язки керівника, або один з його заступників відповідно до розподілу функціональних обов’язків.
Запит про проведення перевірки відомостей щодо суб’єктів перевірки, які займають виборну посаду або претендують на її заняття, надсилається не пізніше наступного робочого дня після одержання згоди суб’єкта перевірки відповідно Головою Центральної виборчої комісії або його заступником через Національне агентство України з питань державної служби до відповідних органів державної влади, до компетенції яких належить проведення перевірки відомостей, передбачених у частині четвертій статі 4 цього Закону.
До запиту додаються копії документів, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, які надсилаються всім органам (підрозділам), які проводитимуть перевірку.
Обмін під час проведення перевірки відомостями між органами (підрозділами), які проводять перевірку, здійснюється у порядку, встановленому спільними нормативно-правовими актами заінтересованих органів державної влади (державних органів).
Особливості взаємодії органів державної влади (державних органів) та органів (підрозділів), які проводять перевірку, під час проведення перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, перебування на яких становить державну таємницю, визначаються спільними нормативно-правовими актами заінтересованих органів державної влади (державних органів).
Органи державної влади (державні органи), до компетенції яких належить проведення перевірки, та органи (підрозділи), які проводять перевірку, органи перевірки під час проведення перевірки зобов’язані розглядати відомості щодо суб’єкта перевірки, які надані об’єднаннями громадян, їх членами або уповноваженими представниками, а також іншими фізичними та юридичними особами.

Стаття 8. Звіт про результати перевірки
Звіт про результати перевірки та наявність (відсутність) законних підстав, які перешкоджають зайняттю суб’єктом перевірки посади та/або перебування на посаді, підписаний керівником органу (підрозділу), що проводив перевірку, а в разі його відсутності — особою, яка виконує його обов’язки, або заступником керівника цього органу (підрозділу) відповідно до розподілу функціональних обов’язків, подається органу перевірки, який надіслав запит, не пізніше семи днів із дати надходження запиту.
Звіт про результати перевірки відомостей щодо суб’єктів перевірки, призначення та звільнення яких здійснюється Президентом України або Кабінетом Міністрів України, підписаний керівником органу (підрозділу), що проводив перевірку, а в разі його відсутності — особою, яка виконує його обов’язки, або заступником керівника цього органу (підрозділу) відповідно до розподілу функціональних обов’язків, не пізніше семи днів із дати надходження запиту подається до Національного агентства України з питань державної служби, яке у триденний строк із дня одержання таких звітів здійснює їх узагальнення та надсилає відповідно до Адміністрації Президента України або Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Звіт про результати перевірки відомостей щодо суб’єктів перевірки, які займають виборну посаду або претендують на її заняття, підписаний керівником органу (підрозділу), що проводив перевірку, а в разі його відсутності — особою, яка виконує його обов’язки, або заступником керівника цього органу (підрозділу) відповідно до розподілу функціональних обов’язків, не пізніше семи днів із дати надходження запиту подається до Національного агентства України з питань державної служби. Національне агентства України з питань державної служби у триденний строк із дня одержання таких звітів здійснює їх узагальнення та надсилає відповідно до Центральної виборчої комісії, яка є органом перевірки.
Копія звіту про результати перевірки про наявність підстав, які перешкоджають зайняттю суб’єктом перевірки посади та/або перебування на посаді, підписується керівником органу (підрозділу), що проводив перевірку, а в разі його відсутності — особою, яка виконує його обов’язки, або заступником керівника цього органу (підрозділу) відповідно до розподілу функціональних обов’язків. Копія звіту подається до Національного агентства України з питань державної служби, яке у триденний строк із дня одержання таких звітів здійснює їх узагальнення та надсилає пізніше семи днів із дати надходження звіту органу перевірки, який надіслав запит, вказівку про вжиття заходів щодо неможливості зайняття суб’єктом перевірки посади та/або подальшого перебування на посаді.

Стаття 9. Висновок про результати перевірки
Кадрова служба (інший підрозділ) органу перевірки, який надіслав запити, на підставі звітів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, а також на підставі вказівки Національного агентства України з питань державної служби, готує висновок про результати перевірки, який підписується її керівником.
Висновок про результати проведення перевірки відомостей щодо суб’єктів перевірки, призначення та звільнення яких здійснюється Президентом України або Кабінетом Міністрів України, готується відповідним структурним підрозділом Адміністрації Президента України або Секретаріату Кабінету Міністрів України на підставі узагальненого звіту, зазначеного в частині другій статті 8 цього Закону, поданого Національним агентством України з питань державної служби, крім суб’єктів перевірки, визначених п.п. а), б) п. 1 ст. 3 цього Закону.
Висновок про результати перевірки відомостей щодо суб’єктів перевірки, які займають виборну посаду або претендують на її заняття, підготовлений Національним агентством України з питань державної служби, надсилається до Центральної виборчої комісії та оприлюднюється Національним агентством України з питань державної служби відповідно до цього Закону.
Суб’єкти перевірки мають право на ознайомлення з висновком про результати перевірки та в разі незгоди з результатами перевірки можуть подавати зазначеним органам свої зауваження у письмовій формі.
Органи (підрозділи), які проводили перевірку, у разі надходження від суб’єкта перевірки зауважень стосовно результатів перевірки надають йому письмову відповідь протягом десяти днів з дати надходження зауважень, копії яких надсилаються також органу перевірки.
Керівник органу перевірки на підставі одержаного висновку про результати перевірки приймає рішення про призначення, подальше перебування на посаді чи про наявність підстав для звільнення суб’єкта перевірки.
Висновок про результати перевірки про результати раніше проведеної перевірки додається до документів, поданих суб’єктом перевірки, або до його особової справи.
Висновок про результати перевірки та документи щодо її проведення не є конфіденційними, якщо вони не містять відомостей, що становлять державну таємницю. Такі документи зберігаються в порядку, встановленому законом.
Порядок оприлюднення на сайті Національного агентства України з питань державної служби відомостей про стан проходження перевірки суб’єктом перевірки з моменту надання ним згоди на перевірку і до її закінчення, а також звітів про результати перевірки, висновків про результати перевірки суб’єктів перевірки, щодо яких вже проведено перевірку, копій поданих ними декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру щодо себе та близьких їм осіб за останні 3 роки визначається Національним агентством України з питань державної служби.

Стаття 10. Наслідки перевірки
У разі встановлення за результатами перевірки розбіжностей у поданих суб’єктом перевірки документах посадовою особою (органом), яка (який) проводить перевірку, надається можливість суб’єкту перевірки протягом п’яти робочих днів з дня встановлення розбіжностей надати письмове пояснення за таким фактом.
У разі виявлення під час перевірки декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру суб’єкта перевірки та близьких йому осіб за останні 3 роки арифметичних або логічних помилок уповноважений підрозділ невідкладно письмово повідомляє про це відповідного суб’єкта декларування, який має право протягом п’яти днів з дня отримання такого повідомлення подати уповноваженому підрозділу письмове пояснення та/або виправлені декларації.
У разі встановлення за результатами перевірки відомостей про суб’єкта перевірки, які не відповідають установленим законодавством вимогам цього Закону для зайняття посади, посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення на цю посаду, відмовляє суб’єкту перевірки у призначенні на посаду.
У разі встановлення за результатами перевірки відомостей про суб’єкта перевірки, які не відповідають установленим законодавством вимогам цього Закону для подальшого перебування на посаді, посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення на цю посаду, подає відповідні пропозиції щодо неможливості подальшого перебування суб’єкта перевірки на посаді органу перевірки, крім суб’єктів перевірки, які претендують або обіймають виборні посади або посади, призначення на які, здійснюється без проведення конкурсу.
У разі встановлення за результатами перевірки та розгляду вищезазначених пояснень, що суб’єкт перевірки подав підроблені документи та/або завідомо неправдиві відомості, посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення на посаду, повідомляє протягом трьох днів про виявлений факт правоохоронні органи та відмовляє суб’єкту перевірки у призначенні на посаду або подає відповідні пропозиції щодо неможливості подальшого перебування суб’єкта перевірки на посаді органу перевірки.
Висновок про результати перевірки суддів судів загальної юрисдикції, який містить відомості про суб’єкта перевірки, які не відповідають установленим законодавством вимогам цього Закону для подальшого перебування судді на посаді, надсилається органом перевірки до Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протягом 3 днів з моменту його підписання керівником органу перевірки. Вища рада юстиції, Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядають зазначений звіт протягом трьох місяців.

Стаття 11. Особливості здійснення перевірки
Жінки, які перебувають у відпустці по вагітності, пологах і догляду за дитиною, проходять перевірку протягом шести місяці після виходу на роботу.
У разі необхідності орган перевірки може створити спеціальний структурний підрозділ для організації та проведення перевірки.
Термін і графік проведення перевірки затверджуються наказом керівника органу перевірки на підставі затвердженого Національним агентством України з питань кадрової служби плану перевірки і доводяться до відома суб’єктів перевірки не пізніше ніж за місяць до проведення перевірки.
Перевірка суб’єктів перевірки здійснюється у такій черговості:
перевірка керівника органу перевірки;
перевірка заступників керівника органу перевірки та керівників структурних підрозділів органу перевірки;
перевірка інших працівників органу перевірки.
Перевірка суб’єктів перевірки — керівників органів перевірки, керівників структурних підрозділів та осіб, які працюють в кадровій службі (іншому підрозділі) органу перевірки, який надсилає запити, передує перевірці інших працівників органів перевірки.

Стаття 12. Оскарження рішень органів перевірки
Центральна комісія з перевірки за скаргою будь-якого громадянина України переглядає рішення органу перевірки, прийняте щодо працівників центральних органів виконавчої влади та має повноваження відповідних органів перевірки.
Територіальна комісія з перевірки за скаргою будь-якого громадянина України переглядає рішення органу перевірки, прийняте щодо працівників органів перевірки, що знаходяться на відповідній території, крім тих, щодо яких рішення органу перевірки переглядає центральна комісія з перевірки, та має повноваження відповідних органів перевірки.
Скарги на рішення органів перевірки можуть бути подані до відповідних комісій з перевірки протягом одного року з дати прийняття такого рішення.
Рішення органів перевірки можуть бути оскаржені до адміністративних судів у порядку, визначеному законодавством.

Стаття 13. Обмеження щодо використання службового становища
Особам, які беруть участь у проведенні заходів з перевірки суб’єктів перевірки, забороняється використовувати свої службові повноваження та пов’язані з цим можливості з метою проходження перевірки щодо себе та/або інших осіб, у тому числі:

  1. неправомірно сприяти суб’єктам перевірки при проходженні ними перевірки;
  2. неправомірно сприяти подальшому заняттю посади суб’єктом перевірки, який не пройшов перевірку, та/або призначенню на посаду суб’єкта перевірки, який не пройшов перевірку;
  3. неправомірно втручатися в діяльність органів державної влади державних органів) або посадових осіб щодо проведення перевірки;
  4. порушувати вимоги статей 13, 14 цього Закону. Порушення вимог частини першої цієї статті є підставою для звільнення осіб, визначених частиною першою цієї статті, із займаної посади у зв’язку з порушенням присяги з позбавленням права займати будь-які посади, визначені пунктом 1 статті 3, протягом 10 років з дня звільнення.

Розділ III

УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ У ПЕРЕВІРЦІ##

Стаття 14. Участь громадськості у перевірці
Об’єднання громадян, їх члени або уповноважені представники, а також інші фізичні та юридичні особи мають право:

  1. надавати обов’язкові до розгляду органами перевірки, органами державної влади (державними органами), до компетенції яких належить проведення перевірки, відомості щодо суб’єкта перевірки, в тому числі про виявлені факти вчинення ним правопорушень, протягом 14 днів з моменту оприлюднення на сайті Національного агентства України з питань державної служби відомостей про початок проходження перевірки суб’єктом перевірки, а щодо суб’єкта перевірки, який претендує на виборну посаду — протягом 5 днів;
  2. запитувати та одержувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування в обсягах та порядку, не заборонених законом, інформацію про їх діяльність щодо проведення перевірки;
  3. здійснювати громадський контроль за виконанням цього Закону, з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству. Об’єднанню громадян, фізичній, юридичній особі не може бути відмовлено в наданні доступу до інформації стосовно компетенції суб’єктів, які здійснюють заходи щодо перевірки, а також стосовно основних напрямів їх діяльності. Така інформація надається в порядку, встановленому законом.

Стаття 15. Інформування громадськості про стан та результати перевірки
Після одержання повідомлення про початок перевірки суб’єкта Національне агентство України з питань державної служби не пізніше наступного дня оприлюднює ці відомості на сайті Національного агентства України з питань державної служби.
Не пізніше одного місяця з дня підписання висновку про результати перевірки, органи перевірки зобов’язані на сайті Національного агентства України з питань державної служби оприлюднити:
перелік суб’єктів перевірки, які не пройшли перевірку;
висновки про результати перевірки суб’єктів перевірки, щодо яких вже проведено перевірку;
декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру суб’єктів перевірки, які пройшли перевірку;
інші відомості, передбачені цим Законом.
Органи перевірки зобов’язані щороку не пізніше 15 квітня оприлюднювати інформацію про вжиті заходи щодо перевірки.

Стаття 16. Державний захист осіб, які беруть участь у проведенні перевірки
Особи, які здійснюють перевірку, перебувають під захистом держави. Держава забезпечує здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист від протиправних посягань на життя, здоров’я, житло та інше майно осіб, які проводять перевірку, а також близьких їм осіб.
Державний захист інших осіб, які беруть участь проведенні перевірки, здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
Особа не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці тощо) у зв’язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Розділ IV

ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИЗНАННЯ СУБ’ЄКТІВ ПЕРЕВІРКИ ТАКИМИ, ЩО НЕ ПРОЙШЛИ ПЕРЕВІРКУ

Стаття 17. Підстави непроходження перевірки
Суб’єкти перевірки є такими, що не пройшли перевірку, якщо вони:

  1. Займали посаду у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року: а) Президента України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України; б) міністра, керівника іншого центрального органу виконавчої влади, які не є членами Уряду України, Служби безпеки України, Генерального прокурора України, Голови Національного банку України, Голови Рахункової палати, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Директора Бюро з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим; в) Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України; г) керівника Державного управління справами; ґ) члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члена Вищої ради юстиції; д) прокурора області, прокурора міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим, прокурора району, міжрайонної прокуратури, прокуратури у містах, прокурора спеціалізованої прокуратури, їх першого заступника, їх заступника;
  2. Займали посаду у період з 1 грудня 2013 року по 22 лютого 2014 року і не були в цей період звільнені за власним бажанням з органів державної влади (державних органів): а) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, першого заступника міністра, першого заступника керівника іншого центрального органу виконавчої влади, голів та членів державних колегіальних органів державної влади (державних органів), керівника територіального підрозділу на місцях міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державних колегіальних органів, його заступника, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, голови обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх першого заступника, заступника, керівника Адміністрації Президента України, першого заступника керівника Адміністрації Президента України, заступника керівника Адміністрації Президента України, керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, першого заступника керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступника керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, членів Ради національної безпеки і оборони України; б) керівника структурного підрозділу Адміністрації Президента України, його першого заступника, заступника, керівника структурного підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів України, його першого заступника, заступника, місцевої державної адміністрації; в) особи начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції; г) керівники та заступники керівників територіальних підрозділів МВС України та Служби безпеки України в областях, містах Києві та Севастополі, міських, районних, міжрайонних, районних в містах відділів;
  3. А також: а) працівники правоохоронних органів, державні службовці та посадові особи органів місцевого самоврядування, громадяни України, вина яких встановлена у визначеному законом порядку у завданні шкоди життю, здоров’ю, майну громадян – учасників масових акцій протесту з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року; б) працівники правоохоронних органів, які брали участь у затриманні учасників акцій громадського протесту та масових заходів у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року включно та проти осіб, звільнених у відповідності до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VII, Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування амністії в Україні» щодо повної реабілітації політичних в’язнів» від 27 лютого 2014 року № 792-VII та визнаних політичними в’язнями згідно із законом; в) працівники правоохоронних органів, які складали та/або своєю дією чи бездіяльністю сприяли складанню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів тощо стосовно учасників акцій громадського протесту та масових заходів у період з 25 лютого 2010 року по 21 лютого 2014 року включно та проти осіб, звільнених у відповідності до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VII, Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування амністії в Україні» щодо повної реабілітації політичних в’язнів» від 27 лютого 2014 року № 792-VII; г) слідчі органів досудового розслідування, дізнавачі, оперативні працівники, інспектори, які проводили слідчі та оперативні дії щодо учасників акцій громадського протесту та масових заходів у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року включно та проти осіб, звільнених у відповідності до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VII, Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування амністії в Україні» щодо повної реабілітації політичних в’язнів» від 27 лютого 2014 року № 792-VII; ґ) працівники органів прокуратури, які здійснювали процесуальне керівництво, вносили подання, погодження, підтримували клопотання про застосування запобіжних заходів, підтримували державне обвинувачення у суді, вчиняли бездіяльність стосовно учасників акцій громадського протесту та масових заходів у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року включно та проти осіб, звільнених у відповідності до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VII, Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування амністії в Україні» щодо повної реабілітації політичних в’язнів» від 27 лютого 2014 року № 792-VII; д) державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, які будь-якими діями або бездіяльністю намагалися перешкодити або перешкоджали реалізації конституційного права громадян України збиратися мирно і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року включно, що встановлено в судовому порядку; е) особи, які співпрацювали із спецслужбами інших держав як таємний інформатор чи помічник в оперативному отриманні інформації, що встановлено в судовому порядку; є) особи, які закликали публічно до сепаратизму, порушення територіальної цілісності та суверенітету України, розпалювали міжнаціональну ворожнечу; ж) особи, які робили публічні заяви та інші публічні дії, які містять ознаки расової, соціальної, культурної, релігійної нетерпимості щодо представників української нації та представників інших національностей, що проживають на території України, що встановлено в судовому порядку; з) голови, заступники та секретарі виборчих дільниць, що організовували фальсифікації виборів Президента України 2004 року, виборів народних депутатів у 2012 році, що встановлено в судовому порядку; и) особи, які організовували та вчинили дії, що призвели до втрат державного бюджету у сумі понад 1 мільйон гривень, а місцевих бюджетів у сумі понад п’ятдесят тисяч гривень, що встановлено в судовому порядку; і) особи, чия дія чи бездіяльність призвели до порушення прав людини та основоположних свобод, визнаних рішенням Європейського суду з прав людини, Комітетом ООН з прав людини та іншими міжнародними органами; ї) судді, які звільнені за порушення присяги;
  4. Особи, які до 19 серпня 1991 року: а) були обрані (призначені) і працювали на керівних посадах Комуністичної партії СРСР, Комуністичної партії України та інших союзних республік СРСР від рівня районного комітету і вище, членом ЦК КПРС; б) були обрані і працювали у на керівних посадах складі ЦК ВЛКСМ, ЦК ЛКСМУ та інших союзних республік СРСР, обласних комітетів ВЛКСМ, ЛКСМУ та інших союзних республік СРСР; в) були у якості штатного працівника чи негласного агента, особи начальницького складу в 5-му управлінні КДБ УРСР, КДБ СРСР, КДБ інших союзних республік СРСР; співпрацювали з КДБ СРСР, КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік СРСР, закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім технічних спеціальностей); г) служили чи співпрацювали зі спецслужбами інших країн у формі негласного агента або таємного штатного працівника; ґ) працювали на посаді начальника політичного відділу (управління) в Збройних силах СРСР, МВС СРСР; д) причетні до організації політичних переслідувань учасників українського національно-визвольного руху часів Другої світової війни та післявоєнного часу, що встановлено у судовому порядку;
  5. Не пройшли перевірку відомостей декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру суб’єкта перевірки та близьких йому осіб за останні 3 роки та/або не змогли довести законність джерел походження отриманих доходів відповідно до цього Закону;
  6. Є особами, відомості про яких внесені з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що притягнуті до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень щодо яких судами прийняті відповідні рішення, які набрали законної сили, а також відомості про накладення дисциплінарних стягнень за корупційні правопорушення;
  7. Мають громадянство іноземних держав;
  8. Умисно подали недостовірні відомості в письмовій згоді на проходження перевірки;
  9. Не надали згоду на проходження перевірки. Ця стаття не розповсюджуються на осіб, які є учасниками бойових дій під час проведення антитерористичної операції на сході України.

РОЗДІЛ V

НАСЛІДКИ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПЕРЕВІРКИ

Стаття 18. Наслідки непроходження перевірки
Суб’єкти перевірки, які не пройшли перевірку або не надали згоду на проходження перевірки (крім суб’єктів перевірки, які претендують або обіймають виборні посади або посади, призначення на які здійснюється без проведення конкурсу), підлягають звільненню органом перевірки з займаної посади з позбавленням права займати будь-які посади, визначені пунктом 1 статті 3, протягом 10 років з дня звільнення.
Відомості про висновок перевірки суб’єктів перевірки, які претендують або обіймають виборні посади або посади, призначення на які здійснюється без проведення конкурсу, оприлюднюються на сайті Національного агентства з питань державної служби.
Суб’єкти перевірки, зазначені у частині першій цієї статі, які звільнилися з займаних посад за власним бажанням до набрання чинності цим Законом, позбавляються права займати будь-які посади в органах влади протягом 10 років з дня набрання чинності цим Законом.
У разі ненадання суб’єктом перевірки, який претендував на заняття посади, згоди на перевірку, перевірка стосовно нього не проводиться і питання щодо його призначення або підготовки подання для призначення на відповідну посаду не розглядається.
Суб’єктам перевірки, які претендували на заняття посад і не пройшли перевірку, відмовляється у призначенні на посаду.

Стаття 19. Види відповідальності та систематизація відомостей про перевірку
За вчинення корупційних правопорушень, за подання органу перевірки підроблених документів та/або неправдивих відомостей суб’єкти перевірки притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.

Стаття 20. Особливості звільнення з роботи осіб, які не пройшли перевірку
Орган перевірки з дня надходження до нього звіту про перевірку, який свідчить про наявність підстав для звільнення суб’єкта перевірки із займаної ним посади, за рішенням керівника (його заступника) органу перевірки, в якому працює суб’єкт перевірки, відсторонює такого суб’єкта перевірки від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, до підготовки висновку про результати перевірки.
Суб’єкт перевірки, щодо якого складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, за рішенням керівника (його заступника) органу перевірки, в якому працює суб’єкт перевірки, відсторонює такого суб’єкта перевірки від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, до закінчення розгляду справи судом.
Дострокове припинення повноважень суб’єкта перевірки на виборній посаді, припинення повноважень суб’єкта перевірки на посаді, звільнення, що здійснюється за рішенням Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, звільнення військової посадової особи з військової служби, пов’язане з наявністю обмежень, передбачених цим Законом, а також відсторонення такої особи від виконання повноважень у випадках, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Конституцією і законами України.
Інші суб’єкти перевірки, які не пройшли перевірку, та/або які притягнуті до відповідальності за правопорушення, пов’язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, підлягають звільненню з роботи (служби) на підставі рішення органу перевірки.
Про звільнення суб’єкта перевірки з посади у зв’язку з на підставі звіту про перевірку відповідно до цього Закону або у зв’язку з притягненням суб’єкта перевірки до відповідальності, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, керівник органу перевірки у триденний строк письмово повідомляє Національне агентство з питань державної служби в порядку, визначеному Національним агентством України з питань державної служби, про звільнення суб’єкта перевірки з займаної посади.
Обмеження щодо заборони особі, звільненій з посади у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, встановлюється з дня звільнення суб’єкта після отримання повідомлення органу перевірки про звільнення суб’єкта перевірки з займаної посади.

Стаття 21. Обмеження щодо суб’єктів перевірки, які звільнилися з займаних посад
Суб’єктам перевірки, які не пройшли перевірку у відповідності до вимог цього Закону протягом 10 років року з дня припинення роботи (служби) (звільнення з неї) забороняється:

  1. розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових (посадових) повноважень, крім випадків, установлених законом;
  2. представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган (органи), в якому (яких) вони працювали до звільнення.

Розділ VI

КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ВИКОНАННЯМ ЦЬОГО ЗАКОНУ

Стаття 22. Контроль за виконанням цього Закону
Верховна Рада України здійснює парламентський контроль за виконанням цього Закону в межах, визначених Конституцією України.
Інші органи державної влади здійснюють контроль за виконанням цього Закону у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Стаття 23. Громадський контроль за виконанням цього Закону
Громадський контроль за виконанням цього Закону здійснюється на підставі та в порядку, визначеному законами.

Розділ VII

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.
  2. Кабінету Міністрів України: у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: розробити на внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо реформи судової системи, «Про прокуратуру», «Про Службу безпеки України», «Про поліцію», «Про Національне бюро розслідувань», «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», якими передбачити зміну повноважень та завдань системи органів державної влади (державних органів) на основі загальноєвропейських принципів проходження державної служби, скорочення чисельності державних службовців органів державної влади (державних органів) та збільшення за рахунок цього посадових окладів працівників органів державної влади (державних органів); забезпечити проведення органами перевірки перевірки працівників Національного агентства України з питань державної служби, центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної податкової політики та їх територіальних органів на місцях; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; забезпечити подання органами перевірки проектів плану проведення перевірки працівників цих органів Національному агентству України з питань державної служби; протягом року з дня набрання чинності цим Законом: забезпечити проведення органами перевірки перевірки працівників цих органів відповідно до планів проведення перевірки працівників цих органів, затверджених Національним агентством України з питань державної служби; забезпечити проведення органами перевірки відкритих конкурсів на заміщення вакантних посад державних службовців у цих органах з обов’язком залученням до участі у роботі конкурсних комісій представників громадськості та представників засобів масової інформації;
    вжити заходів щодо скорочення чисельності державних службовців органів державної влади (державних органів) та збільшення за рахунок цього посадових окладів працівників органів державної влади (державних органів).
  3. Національному агентству України з питань державної служби у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: Забезпечити створення центральної та територіальних комісії з перевірки; у шестимісячний строк: забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; затвердити плани проведення органами перевірки перевірки працівників цих органів; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
  4. Внести зміни до таких законодавчих актів: a) У статті 36 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375) доповнити: частину першу новим пунктом у такій редакції: «9) відповідно до закону»; частину другу словами «а у випадку, передбаченому пунктом 8, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України «Про очищення влади»«. б) статтю 15 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) доповнити частиною сьомою в такій редакції: «Стосовно осіб, які претендують на зайняття посади державного службовця, за їх письмовою згодою проводиться перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про очищення влади». У разі прийняття на державну службу на конкурсній основі така перевірка проводиться після проведення конкурсу стосовно осіб, які рекомендовані для призначення на посаду»; в) доповнити статтю 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 26, ст. 273 із наступними змінами) новою частиною у такій редакції: «5. Стосовно осіб, які претендують на зайняття посади державного службовця, за їх письмовою згодою проводиться перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про очищення влади». У разі прийняття на державну службу на конкурсній основі така перевірка проводиться після проведення конкурсу стосовно осіб, які рекомендовані для призначення на посаду»; г) доповнити статтю 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 33, ст. 175 із наступними змінами) новою частиною у такій редакції: «5. Стосовно осіб, які претендують на зайняття посад в органах місцевого самоврядування, за їх письмовою згодою проводиться перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про очищення влади». У разі прийняття на службу в органах місцевого самоврядування на конкурсній основі така перевірка проводиться після проведення конкурсу стосовно осіб, які рекомендовані для призначення на посаду».

Голова Верховної Ради
України
О. ТУРЧИНОВ

Свої думки та побажання стосовно проектів люстраційного законодавства ви можете надсилати на пошту info@lku.org.ua

Дайджест люстрації

Архів дайджестів